Свідоцтво перекладу і підпису перекладача

Свідоцтво перекладу і підпису перекладачаПорядок засвідчення вірності перекладу з однієї мови на іншу схожий з порядком засвідчення вірності копій документів. Іншими словами, документи, необхідні для засвідчення вірності перекладу, не повинні суперечити чинному законодавству по своїй формі і сутності.

Важливим моментом у процедурі засвідчення вірності перекладу є необхідність володіння нотаріусом мовою, на якому викладено оригіналу і мовою, на який він переведений. В іншому випадку нотаріус засвідчує справжність підпису перекладача на документах, а не вірність перекладу документа.

Засвідчення вірності перекладу документів, складених за межами України з участю іноземних властей, здійснюється лише за наявності на документі відмітки про те, що він легалізований органами Міністерства закордонних справ України, тобто відповідає законодавству країни, яка його видала, а всі підписи іноземних посадових осіб є справжніми. Засвідчення документів, виданих іноземними властями, без їх легалізації можливо лише в тому разі, якщо це передбачено в угоді між Україною та іноземною країною.

Порядок засвідчення вірності перекладу з однієї мови на іншу регулюється ст. 79 Закону україни “Про нотаріат”, а також п. 146-147 Інструкції “Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України”.

У разі, якщо клієнт звертається в нотаріальну контору на предмет вчинення будь-якої нотаріальної дії і просить зробити переклад документа на іноземну мову, переклад розміщується на правій стороні аркуша поруч з оригіналом документа. Причому переклад робиться з усього тексту, включаючи печатки і штамп. Під текстом оригінального документа та його перекладу нотаріус ставить напис, якій свідчить вірність зробленого ним переказу або справжність підпису перекладача тексту.

Одночасно з засвідченням вірності перекладу з однієї мови на іншу або справжності підпису перекладача нотаріус у разі необхідності може також засвідчити вірність копії з перекладу.